The first row is for desktop, and second row is for Tab and Mobile.
You can right click on this text and use Navigator for easy editing. This text message is hidden on all screens using Advanced/responsive tab on left.

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

1-4 КЛАСИ

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

 

Директор

 

 

Кисіль Т. В.

   28              серпня                       2020 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА


спеціалізованої школи № 115 ім. І. Огієнка

м. Києва

 

на  2020-2021  н. р.

 

1-  4 КЛАСИ


 

СХВАЛЕНО

 

на засіданні педагогічної ради

(протокол  № 01 від 28.08.2020 р.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Основні нормативні документи, відповідно до яких
 організовано освітній процес:

 

              Закон України «Про освіту»;

              Закон України «Про загальну середню освіту»;

              Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988);

              Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688) (у 1-3 класах),

              Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах);

              Державний стандарт базової i повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

              Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01)

              Статут спеціалізованої  школи № 115 ім. І. Огієнка 
(державна реєстрація від 15.02.2013 № 10731050008008410)

Освітній процес у школі  з 1 вересня 2020 року організовується, враховуючи  епідемічну ситуацію у місті Києві, за формами:

– очна – у разі відсутності карантинних обмежень;

– змішана (як з очними, так і з дистанційними компонентами) – в умовах

адаптивного карантину;

– дистанційна – в умовах карантину.

Очна форма. Відвідування школи  учнями дозволено в звичайному режимі, з

дотриманням протиепідемічних заходів. Урочна форма організації освітнього

процесу.

Дистанційна форма. Відвідування школи  учнями заборонено, а отже,

освітній процес забезпечується з використанням технологій дистанційного

навчання.

Змішана форма. Відвідування школи  учнями дозволено групами до 20 осіб, з

дотриманням протиепідемічних заходів. Форми організації освітнього процесу:

як з очними, так і з дистанційними компонентами.

 

Освітня програма спеціалізованої школи № 115 ім. І. Огієнка м. Києва  для 1-3 класів розроблена на основі Типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом Савченко О. Я. (цикл І (1-2 класи) та  цикл ІІ (3- 4 класи), на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти».

3 урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма спеціалізованої школи № 115 ім. І. Огієнка  розроблена на основі:

для 1-2 класів Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);

для 3 класів — Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);

для 4 класів Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

 

Освітня програма спеціалізованої школи № 115 ім. І. Огієнка м. Києва (далі – освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

       загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, відповідно до кожної змістової лінії;

       орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

       рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

       вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Особливості організації освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.        

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів  складає:

для учнів 1-х класів 805 годин/навчальний рік;

для учнів 2-х класів – 910 годин/навчальний рік;

для учнів 3-х класів – 945 годин/навчальний рік;

для учнів 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

У спеціалізованій школі № 115 ім. І. Огієнка м. Києва передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання та  зорієнтований на роботу за 5-денним навчальними тижнем.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень для учнів початкової  школи   окреслено  у навчальному плані спеціалізованої школи № 115 м. Києва (далі – навчальний план). Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту»,  враховані  санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2- 4-х класах – 40 хвилин.

Відповідно до  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  21.02.2018   № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Робочий навчальний план  спеціалізованої школи № 115 ім. І.Огієнка м. Києва складений на основі Типової  освітньої програми початкової освіти,  цикл 1 (1-2 класи) та цикл ІІ (3-4 класи), розробленої під керівництвом          О.Я. Савченко, затвердженої  наказом  Міністерства  освіти  і науки України від 21.03.2018 № 268 (Додаток № 1);  4  класи – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (Додаток № 2).

Відповідно  до  Постанови  Кабінету  Міністрів України від 21.02.2018     № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, наявність матеріально-технічної бази школи, педагогічних кадрів та побажання батьківської громадськості в школі, на підставі рішення педагогічної ради (протокол № 01 від 29.08.2020) Освітня програма спеціалізованої школи № 115 ім. І Огієнка   відрізняється від Типової освітньої програми в галузі «Мистецька» (70 год) розподілом навчального часу між предметами «Мистецтво» (35 год на рік, 1 год на тиждень) і мовно-літературної галузі (української мови  245год + 35 год на рік, 7год +1год на тиждень) у  1- 4 класах. Години на вивчення  української мови та літератури збільшено з огляду на те, що на цих уроках  відбувається формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, прилучення до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Навчальний план школи передбачає 35 годин на рік варіативного складника. Години варіативного складника (35 год на рік, 1 год на тиждень) додані до вивчення іншомовної галузі (англійської мови) у 1-х класах з метою формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувачів освіти.

35 годин варіативного складника у 2-4 класах використано на подолання прогалин у знаннях, уміннях, навичках та корекції  предметів інваріантної складової: 0,5 год на тиждень української мови та 0,5 год на тиждень  математики.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних  нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517; листа МОН  1-9/332 від 22.05.2018.

Освітню програму спеціалізованої школи № 115 ім І. Огієнка м. Києва для 1, 2  та 3 класів укладено за такими основними освітніми галузями:

·  мовно-літературна (українська мова і література, англійська мова)

·  математична (математика)

·  природнича

·  соціальна та здоровязбережувальна

·  громадянська та історична

·  технологічна

·  мистецька

·  фізкультурна

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується в 1 – 2 класах через окремий предмет «Українська мова (мова і літературне читання)» – 7 + 1 год; «Англійська мова» – 2  год.

Математична освітня галузь реалізується в 1  та 2 класах через однойменний предмет «Математика» – 4 год.

Освітня галузь «Технологічна»  реалізується через предмет «Дизайн і технології» – 1 год.

Освітня галузь «Мистецька» реалізується через окремі предмети: «Образотворче мистецтво» – 1год та «Музика» – 1 год.

 Освітня галузь «Фізкультурна»  реалізується через предмет «Фізична культура» – 3 год.

У межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (3 год у 1 класах та 5 год у 2 класах)  реалізуються такі освітні галузі: природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережна, технологічна за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Освітню програму для 3 класів  розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

                дитиноцентрованості і природовідповідності;

                узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

 

                науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

                наступності і перспективності навчання;

 

                взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 

     логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

 

                можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

                творчого  використання  вчителем  програми  залежно  від  умов

навчання;

 

                адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

 

 

 

1)    вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

 

2)    здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 

3)      математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 

4)    компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 

5)   інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 

6)      екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 

7)           інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 

8)     навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

 

9)  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного

 

 

здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 

10)   культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

 

11)       підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

 

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

                                                         

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

                                                        

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

 

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

 

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

 

Навчальні досягнення здобувачів у 3 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

 

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

 

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

 

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

 

З     метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

Освітня програма для 4 класів укладено за такими освітніми галузями:

·  Мови і літератури

·  Суспільствознавство

·  Мистецтво

·  Математика

·  Природознавство

·  Технології

·  Здоров’я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах в  4 класах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і літературне читання)» та «Іноземна мова (англійська)» вивчається в 3, 4 класах як окремий предмет.

Освітня галузь «Математика» реалізується  однойменним предметом «Математика» в 4 класах.

Освітня галузь «Природознавство» реалізуються через однойменний предмет «Природознавство» в  4  класах.

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» в  4 класах.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» в 4  класах та «Фізична культура» в   4 класах.

Освітня галузь «Технології» в  4 класах реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» в  4 класах.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Очікувані результати навчання  учнів 1-2  класів спеціалізованої школи № 115 ім. І.Огієнка   м. Києва подано за змістовими лініями з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Очікувані результати навчання учнів 3-4 класів:

відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуваються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи, кадрового забезпечення.

Форми  організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо. Вибір форм і методів навчання вчителі визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання  у спеціалізованій школі № 115 ім. І. Огієнка  м. Києва.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, тривалість здобуття ними початкової  освіти може  подовжуватись з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

   Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, спеціалізована   школа № 115 ім. І Огієнка м. Києва забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує  здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, своєї гідності та гідності інших людей, збереження здоров’я.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, при якому  враховуються вікові особливості розвитку та потреб дітей і надаються можливості для забезпечення подолання розбіжностей у  досягненнях, зумовлених готовністю дітей до здобуття освіти.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти  спеціалізованої школи № 115 ім. І. Огієнка м. Києва здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів школи формувального характеру.

Навчальні досягнення учнів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Оцінювання учнів 4 класів здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Про орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

Інструменти системи внутрішнього забезпечення  якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності, якість проведення навчальних занять, моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності, контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення, моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.


МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

 

Пояснювальна записка

 

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з        увагою       сприймає         усні           репліки співрозмовника, доречно реагує на них; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає      й    розуміє    коротке               монологічне висловлення;

Сприймання усної інформації.

відповідає       на     запитання      за  змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?); розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту)

почутого.

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає,      що     зацікавило                       в усному повідомленні;

 

Оцінювання усної інформації.

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей; вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури

спілкування.

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом зі береженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує        знайому       казку, короткий прослуханий      текст                      з опорою    на                        подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно               будує                          коротке                          зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком

(ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя   2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

 

Створення усних монологічних висловлень

 

 

переказує        знайому       казку, короткий прослуханий      текст                      з опорою    на                        подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно               будує                          коротке                          зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком

(ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

 

 

 

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі

слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

Формування     і    розвиток навички читання.

читає і називає нескладні за змістом і

формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розуміння фактичного змісту

невеликих за обсягом і нескладних текстів:

пояснює, яка подія відбулася, називає

персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на

ілюстрації, запитання вчителя;

Аналіз     та   інтерпретація змісту тексту.

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили;

Формування

рефлексивного досвіду за

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

змістом прочитаного.

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали,

енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок,

ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил збереження книжки та

гігієни читання (під керівництвом дорослого);

Робота з дитячою книжкою.

пояснює    свої   читацькі вподобання        (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних героїв

Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності:

  твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки,

пісеньки та ін.),

  доступні віку художні твори відомих

письменників України та

зарубіжжя на актуальні теми для дітей:

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

Формування і розвиток навички письма.

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

Створення власних письмових висловлень.

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Перевірка письмових робіт

 

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих

медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає       про      свої важення від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

позначає мовні звуки буквами на письмі; правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

Позначення звуків буквами.

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

Вправляння у поділі слів на склади.

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

Дослідження ролі наголосу в словах.

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення

відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

Спостереження за

лексичним значенням

слів.

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який?яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у

кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке

складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується     правила вживання                           великої

літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

Дослідження і

конструювання речень.

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє      їх      межі         за графічними орієнтирами

Дослідження тексту.

     

2клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки

співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

Сприймання усної інформації.

відповідає на запитання за змістом

прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює,

чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту)

почутого.

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

Оцінювання              усної інформації.

бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп

мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури

спілкування.

етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації

спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних

монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і

формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки; пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях; знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками,

тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту

(самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення                              текстів різних видів.

виділяє в структурі художнього і

нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події; визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини,

кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме

сподобалося / не сподобалося, що було цікаво/ нецікаво, що нового дізнався / дізналась),

підтверджує свої думки фактами з тексту;

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування

рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає

співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння

дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем; здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо); аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в

навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних

елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з різними джерелами і видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

книжки за вказаними елементами; розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні

книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що

сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності:

  твори усної народної творчості, дитячий

фольклор;

  твори відомих

письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

  художня вітчизняна і зарубіжна література

сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші,

повісті-казки, комікси;

  науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

  дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття,

сучасні технології та ін.

 

 

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення

письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення; розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень; створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними

словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає й обговорює прості медіапродукти;

Робота з медіапродукцією

 

 

обговорює зміст і форму простих

медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms- повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з

апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

Дослідження звуко- буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й,

буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,

апострофом;

Користування правилами переносу слів.

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з

орієнтацією на першу літеру;

Користування алфавітом.

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів; пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами; доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

 

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворює словосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

 

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

 

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

 

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що

робить? що роблять? скільки?;

 

 

 

Дослідження лексичного значення слова.

Використання лексичного багатства української

мови у власному мовленні.

 

 

 

 

Дослідження ролі

іменників у мовленні і використання їх у

власних висловленнях.

 

 

 

 

 

Дослідження виражальних можливостей прикметників,

використання їх з метою увиразнення мовлення.

 

 

 

 

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

 

 

Дослідження числівників і використання їх у

мовленні.

 

 

 

Спостереження               за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

 

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та

неокличних речень;

використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками; розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

Дослідження і

конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження і складання текстів.

 

складає і записує невеликий текст (3-4

речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники,

контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів;

 

 

 

 

Удосконалення текстів

перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори

 

 

літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

  науково-художні дитячі тексти;

  дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та

ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих

медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

Робота з медіапродукцією

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження  від

прослуханих / переглянутих медіапродуктів

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

позначає мовні звуки буквами на письмі; правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

Позначення звуків буквами.

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

Вправляння у поділі слів на склади.

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

Дослідження ролі наголосу в словах.

має уявлення про номінативну функцію

слова;

співвідносить слово і зображення

відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням

слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і

видовими назвами;

Спостереження за

лексичним значенням

слів.

упізнає і розрізняє слова – назви предметів,

ознак, дій, чисел, службові слова (з

допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який?яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

Ознайомлення зі словами

– назвами предметів,

ознак, дій, чисел,

службовими словами.

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами

(велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке

складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується     правила   вживання                           великої

літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

Дослідження і

конструювання речень.

має уявлення про текст (практично відрізняє

його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє      їх      межі  за графічними орієнтирами

Дослідження тексту.

     

 

3 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування; сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні);

добирає заголовки до частин прослуханого тексту; визначає тему і мету усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого з певною метою,

використовує її для створення власних висловлень; визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід; вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями; аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови;

висловлює власну думку про предмети, явища, події

Сприймання усної інформації. Робота         над                       розумінням діалогічного         й                   монологічного мовлення.

Сприймання      і                         розуміння навчальних інструкцій, настанов. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір   необхідної інформації з почутого.

Оцінювання усної інформації. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

Практичне                                оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання                              виражальних засобів мови

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма; дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних

можливостей, не спотворюючи форми букв та їх

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма:

безвідривне поєднання елементів

поєднань;

пише розбірливо;

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо;

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя;

висловлює своє ставлення до того, про що пише; складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел;

будує текст-міркування за зразком та поданим початком;

письмово переказує текст розповідного змісту; використовує у власних текстах виражальні засоби мови;

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики

букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

Дотримання культури оформлення письмових робіт.

Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти;

визначає мету простих медіаповідомлень;

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду;

виділяє цікаву для себе інформацію; намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах;

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь);

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє слова з апострофом, ᴖ    ᴖ        ᴖ

звуками [ґ], [дж], [дз], [дз’].

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

відтворює напам’ять український алфавіт розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

пояснює пряме і переносне значення слів; добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює

їх різні значення;

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті;

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові;

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; [3 МОВ 4.1]

правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1]

користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с); розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізняє власні і загальні іменники; записує власні іменники з великої букви; визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

доречно вживає іменники у власному мовленні;

розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками,

встановлює між ними граматичний зв’язок за

допомогою питань;

Дослідження фонетичних закономірностей української мови. Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Застосування алфавіту

 

 

 

Користування навчальними словниками

 

 

 

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

 

 

 

 

 

Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників.

Змінювання іменників за числами. Вживання іменників у власних висловленнях.

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку

прикметників з іменниками.

змінює прикметники за родами і числами у  сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?;

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; правильно читає числові вирази;

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання;

розрізнює часові форми дієслів; змінює дієслова за часами; правильно записує не з дієсловами;

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; правильно інтонує і записує речення зі звертанням; використовує форми кличного відмінка під час звертань;

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка;

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні;

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань;

будує різні види простих речень;

визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку;

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти;

визначає тему і мету тексту;

добирає заголовок відповідно до теми тексту;

складає плану тексту;

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі;

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова [

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні

 

 

Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників

 

 

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

 

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

 

 

 

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

 

 

Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково- популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту

 

3 клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює

фольклорні і авторські твори;

співвідносить вивчені твори з відповідними

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття

інформації:

жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка);

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси; розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів;

називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання;

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси;

знаходить в них потрібну інформацію.

    усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко- фантастичні, легенди, байки, пісні);

    художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:

    поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

 

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім’ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя);

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту.

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

Застосування різних видів читання: аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального

ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту;

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту;

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок;

розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні;

висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації; підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування,

найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації. Аналіз та інтерпретація почутого.

  розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

  розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні; Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

  вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

  висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього;

відповідає на запитання щодо прочитаного твору;

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів;

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; визначає у творах елементи розповіді, описи;

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково- художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

  розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;

  знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

  самостійне визначення послідовності подій у творі;

  самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;

  користування планом для переказу прочитаного твору;

  установлення причиново-наслідкових зв’язків;

  формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису;

взаємозв’язок після аналізу твору; самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя;

самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково);

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні;

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору;

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично);

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань;

визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя;

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними;

самостійно ставить запитання до тексту; висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання);

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни;

визначає тему прочитаного тексту;

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту;

  орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

  формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

  розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

2) дослідження засобів художньої виразності:

  розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи,

з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

  розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;

  самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

  використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

  формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

3) дослідження жанрових особливостей:

– розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

  розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань;

  спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);

  розвиток умінь правильно визначати і

називати головного персонажа твору,

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці);

висловлює особисте ставлення до прочитаного.

аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

4) діалогічна взаємодія з текстом:

– розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

  розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору;

  ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;

  розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі. Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту.

  орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково- художнього тексту;

  формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм;

пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;

  розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;

  формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

  розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в

науково-художньому тексті зацікавили

найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання;

самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій

Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику. Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки,

опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника,

читацький запит у бібліотеці;

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого);

висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку;

складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

заголовки розділів (наприклад, в повісті- казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки. Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін.

Навчання складати короткий відгук на

прочитану книжку за алгоритмом.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа; розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації;

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них;

формулює висновки за прочитаним, побаченим;

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір;

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту.

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія); аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети); практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором; виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог;

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане.

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування

якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до

відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств; Інтерпретація ілюстрацій до текстів;

придумування словесних картин; аналіз тексту (абзацу) з метою

 

його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору

учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

     

 

 

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ ІНОЗЕМНА МОВА

                                                           (англійська)

 

Пояснювальна записка

 

Мета початкової загальної середньої освіти

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь  сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально- пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо- фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

 

 

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно- ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

·       здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

·       розуміти на слух зміст автентичних текстів;

·       читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

·       здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

·       адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

·       використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

·       критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

·       висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

·       ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

 

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція спрямована на:

·       усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;

·       оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;

·       залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);

·       розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;

·       формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

·       формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

·       розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;

·       емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;

·       розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

·       мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

 

 

·       готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

·       потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;

·       здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно- пошукової діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

 

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

·      використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;

·      засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

·      гордість за Україну, її мову та культуру;

·      розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;

·      готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентність

Уміння:

·      розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

·      готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

·      описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

·      інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5

Інформаційно- цифрова компетентність

Уміння:

·      вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;

·      створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;

·      спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

·      застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань. Ставлення:

·      готовність дотримуватись мережевого етикету.

6

Уміння вчитися упродовж життя

Уміння:

·      самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;

 

 

 

 

·      організовувати свій час і навчальний простір;

·      оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення:

·      впевненість у спілкуванні іноземною мовою;

·      подолання власних мовних бар’єрів;

·      наполегливість;

·      внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

·      ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

·      дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;

·      комунікабельність та ініціативність;

·      креативність.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

·      формулювати власну позицію;

·      співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

·      толерантність у спілкуванні з іншими.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

·      висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

·      усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;

·      повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

·      пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення:

·      сприймання природи як цілісної системи;

·      готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

·      відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,

«Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих  ситуаціях. Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх навчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

 

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·       сприймання природи як цілісної системи;

·       взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;

·       готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

·       усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;

·       формування толерантного ставлення до інших;

·       уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.

Реалізація змістової лінії «Здоров’я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·       розуміння правил безпечної поведінки;

·       усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;

·       дотримання здорового способу життя.

Змістова  лінія  «Підприємливість  та фінансова грамотність»        спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

·       усвідомлення власних фінансових потреб;

·       продукування ідей та їх реалізацію;

·       уміння визначати пріоритети та планувати дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема

Змістова лінія

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

 

 

Громадянська відповідальність

 

 

 

Здоров’я і безпека

 

 

Підприємливість та фінансова грамотність

Я, моя родина і друзі

 

Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про

свої обов’язки.

Виявляє відповідальне ставлення до власного

здоров’я.

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні

робочого дня.

 

Оцінює власні

вчинки та вчинки інших людей.

 

 

 

Вибудовує товариські стосунки з

оточуючими людьми.

 

 

Відпочинок і дозвілля

Розуміє необхідність приведення в порядок місця

відпочинку.

Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду

відпочинку.

Розуміє базові правила безпечної поведінки.

 

Природа та навколишнє середовище

Цінує та бережливо ставиться до природи.

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження

природи.

 

 

Людина

Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє

середовище.

Виявляє толерантне ставлення до людей.

Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на

здоров’я людини.

 

 

 

Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму

та фізичного навантаження.

 

Помешкання

 

 

Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному

помешканні.

 

Харчування

 

 

Розрізняє здорову та шкідливу їжу.

Складає просте

меню з корисних продуктів.

 

 

 

Раціонально розподіляє кошти

під час покупки.

Подорож

Виявляє ціннісне ставлення до

природи під час подорожі.

 

Обирає безпечний шлях пересування.

Обирає оптимальний вид транспорту.

Свята й традиції

 

 

 

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у

межах бюджету.

Школа та шкільне життя

 

Використовує модель поведінки, яка не

суперечить правилам

шкільного життя.

 

 

 

 

 

 

 

Загальні очікувані результати навчально-пізнавальної                                       діяльності учнів

(Комунікативна компетентність)

 

 

 

Комунікативні види

 

Комунікативні уміння

 

 

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти:

вивчення, викладання, оцінювання

1-2 класи

3 класи

Pre A1

A1

Рецептивні

 

Сприймання на слух

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.

Розпізнає знайомі слова

повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміє конкретну інформацію (наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Зорове сприймання

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Розуміє дуже короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби.

Інтеракцій

ні

Усна взаємодія

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Взаємодіє у простий спосіб, але комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі, перефразування та доповнення.

 

 

 

Ставить і відповідає на прості запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються нагальних потреб і дуже знайомих тем.

Писемна взаємодія

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник.

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник

 

 

Онлайн взаємодія

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна їх вибрати з меню та/або скористатись онлайн меню

 

Продуктивні

Усне продукування

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)

Писемне продукування

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкретні очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Комунікативна компетентність)

Навчальна програма є рамковою, а відтак проміжні результати за класами визначають вчителі, орієнтуючись на кінцевий результат.

 

Комунікати вні види мовленнєво

 

 

Комунікативні уміння

 

Рівень та дескриптори володіння іноземною мовою на кінець 2-го класу

 

 

Pre A1

 

Рецептивні

Сприймання на слух

В цілому

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміння розмови між іншими людьми

Дескриптори відсутні

Слухання наживо

Дескриптори відсутні

Слухання оголошень та інструкцій

Розуміє короткі прості інструкції до дій як, наприклад, «Зупинись», «Закрий двері» тощо, які промовляються повільно, адресуються персонально, супроводжуються малюнками або жестами та за потреби повторюються.

Слухання радіо та аудіозаписів

Розпізнає вже знайомі слова, імена та числа у простих, коротких записаних текстах, що промовляються дуже повільно та чітко.

Аудіо-візуальне сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи)

Дескриптори відсутні

 

Рецептивні

Зорове сприймання

В цілому

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Читання кореспонденції

Розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його/її запросили, а також інформацію про день, час та місце події.

Розпізнає інформацію про час та місце у дуже простих записках та текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Повернусь о четвертій»), якщо в них немає абревіатур.

Читання для орієнтування

Розуміє прості знаки, що зустрічаються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Їдальня» тощо).

Знаходить інформацію про місце знаходження, час та ціни на афішах, флаєрах та об’явах..

 

 

Читання для отримання інформації та аргументування

Розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика.

 

 

Читання інструкцій

Розуміє дуже короткі прості інструкції, що вживаються у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями.

Читання для задоволення

Дескриптори відсутні

 

Інтеракційні

Усна взаємодія

В цілому

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Бесіда, дискусія та розуміння співрозмовника

Розуміє прості запитання, що стосуються його/її безпосередньо, наприклад про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно.

Розуміє просту особисту інформацію (наприклад,

ім’я, вік, місце проживання, країна походження), коли люди представляють себе, за умови, якщо вони говорять чітко та повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто, хоча, можливо, питання необхідно буде повторити.

Розуміє певну кількість знайомих слів і вітань та вирізняє ключову інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що мовлення дуже повільне, та за необхідності повторюється.

Розуміє та використовує деякі базові, формульні вирази, на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу»,

«Дякую».

Розпізнає прості вітання.

Вітається, називає своє імя, прощається.

Цілеспрямована співпраця

Дескриптори відсутні

Отримання товарів та послуг

Здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів.

Обмін інформацією

Називає своє ім’я та запитує інших про ім’я.

Вживає та розуміє прості числа у щоденному спілкуванні.

Запитує про день, час дня та дату, та може їх назвати.

Запитує про дату народження та може назвати свою.

 

 

 

 

 

Запитує про номер телефона та може назвати свій.

Запитує про вік людини та може назвати свій.

Ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1-2 слів.

 

Інтеракційні

Писемна взаємодія

В цілому

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкетах або записці, використовуючи словник.

Листування

Пише, користуючись словником, короткі фрази та речення, надаючи базову персональну інформацію.

Записки, повідомлення, бланки

Заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональну інформацією: ім’я, адреса, національність.

Онлайн взаємодія

В цілому

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Онлайн спілкування та дискусія

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Цілеспрямована онлайн співпраця

Робить вибір із спадного меню під час простого замовлення онлайн (наприклад, продукт, розмір, колір) або заповнення анкети (наприклад, особисті дані) за умови наявності візуальної опори.

 

Продуктивні

Усне продукування

В цілому

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина).

Тривалий монолог: опис власного досвіду

Описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки.

Виражає свої почуття, вживаючи прості слова (наприклад, «щасливий», «стомлений» тощо), супроводжуючи їх невербально.

Тривалий монолог: надання інформації

Дескриптори відсутні

Тривалий монолог: обґрунтування власної думки

Дескриптори відсутні

             

 

 

 

 

Виступ перед аудиторією

Дескриптори відсутні

Писемне

продукування

В цілому

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Творче письмо

Дескриптори відсутні

Доповіді

Дескриптори відсутні

 

Орієнтовні параметри навчально-пізнавальних досягнень учнів

 

Уміння

Клас

1

2

3

 

Сприймання на слух (Аудіювання)

Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)

1 хв

1-1,5 хв

1,5-2 хв

 

Зорове сприймання (Читання)

Обсяг одного тексту в словах (у межах)

20-50

50-80

80-100

 

Усна взаємодія (Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)

1-3

3

4

 

Усне продукування (Монолог)

Обсяг висловлення у реченнях (у межах)

1-3

3-4

4-5

 

Писемне продукування (Письмо)

Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)

5-10

10-25

25-40

 

 

Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

·      привітатися

·      попрощатися

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити запитання і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·      розуміти прості інформаційні знаки

·      вітати зі святом

·      виражати настрій

Дозвілля

кольори іграшки дії

дні тижня

Природа

домашні улюбленці

Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят вітання

Харчування

просте меню

Школа

шкільне приладдя

шкільні меблі

 

Мовний інвентар – граматика

Категорія

Структура

Clause

‘have’ in the present tense

‘be’ in the present tense

Determiner

‘this is’ for an introduction

‘a/an’ with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’ ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Modality

‘can’ for ability

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

‘be’ + adjective (size, colour, emotional state)

Pronoun

personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb

Imperatives

 

2-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа до 20

·      привітатися

·      попрощатися

 

вік молодших членів родини і друзів

щоденні справи

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось;

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити запитання і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·      розуміти прості інформаційні знаки

·      вітати зі святом

·      виражати настрій

Відпочинок і дозвілля

прогулянка

хобі

Природа

пори року

дикі та свійські тварини

Людина

частини тіла

предмети одягу

Свята та традиції

день народження час (години)

святкове меню

Харчування

фрукти овочі напої

ціна

Школа

моя класна кімната

 

Мовний інвентар – граматика

Категорія

Структура

Clause

agreement between nouns and verb ‘be’

Conjunction

‘and’ to link nouns and noun phrases

basic ‘but’ to link clauses and sentences

Determiner

‘this’/’these’ and ‘that’/’those’ as determiners (general) ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

‘the’ for specific examples and back reference

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

‘be’ + adjective

‘it’ + ‘be’

Preposition

basic prepositions of place and movement

basic time expressions with ‘o’clock’

Pronoun

wh-questions

Verb

‘have got’ in the present tense imperatives

negative imperatives

 

present simple for opinions, likes and dislikes present continuous for time of speaking

tag responses (short answers to present simple yes/no questions)

 

3 клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного

спілкування

Мовний інвентар –

лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини числа до 100

вік старших членів родини

місце проживання щоденні обов’язки

·      привітатися

·      попрощатися

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось;

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити     запитання     і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/кома нди

·      вітати зі свято

·      виражати настрій

·      висловлювати уподобання

·      розуміти    інформаційні вказівники

Відпочинок і дозвілля

захоплення

розваги

Людина

зовнішність людини

професії

Помешкання

дім квартира моя кімната

умеблювання

Харчування

посуд

назви продуктів

Природа та навколишнє

середовище України та країн виучуваної мови

погода та вибір одягу природні явища

Свята та традиції України та країн виучуваної мови

місяці

місце, дата, час проведення свята, події

Школа

навчальні предмети розклад

улюблений предмет

 

Мовний інвентар – граматика

 

Категорія

Структура

Clause

there is(n’t)/are(n’t)

Conjunction

basic connectors ‘but/and/or’

Determiner

‘a/an’ with jobs

‘some’ and ‘any’ in questions and negative statements ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Noun

irregular nouns – plural

‘ ‘s’ for possession

Preposition

basic prepositions of place and direction

Pronoun

object personal pronoun

Verb

present simple for daily routines, facts and states regular/irregular past simple for finished time

was/were with complement

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ МАТЕМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

                  формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

                   формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

                    розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

                формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 –

1                   класах питань нумерації цілих невідємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні виразичислові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розвязуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

1  клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами; визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

Числа 1 – 10. Число 0. Десяток.

Числа 11 – 100.

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання; володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

Арифметичні дії

додавання і віднімання. Додавання і віднімання чисел у межах 10.

 

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння.

 

Переставний закон додавання.

встановлює взаємозв’язок між діями додавання

Взаємозв’язок між

і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і

знаходить його значення;

додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м);

маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

Величини: довжина, маса, місткість, час.

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.)

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і

різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності

між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і

нерівності.

Геометричні фігури

розпізнає геометричні фігури за істотними

ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та

зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник,

чотирикутник, квадрат,

круг. Точка, пряма,

промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус,

піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно- зорієнтовані задачі.

виконує елементарні дослідження

математичних закономірностей з допомогою вчителя

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і

впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання. Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць. Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника. Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням. Лінійні діаграми, таблиці.

 

     

2                                                                                                                 клас

 

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа; подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

володіє навичками додавання і віднімання

Нумерація чисел першої сотні

 

 

 

 

 

 

Додавання і віднімання

чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом; прогнозує результат додавання та віднімання; перевіряє правильність обчислень;

чисел у межах 100.

визначає невідомий компонент дії віднімання і

знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

розуміє сутність дій множення і ділення; використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

 

 

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

Арифметичні дії

множення і ділення. Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між

множенням і діленням.

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з

числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

Переставний закон множення.

Особливі випадки

множення і ділення.

застосовує в обчисленнях знання таблиць

множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;

обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

Табличне множення і ділення.

 

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

Збільшення або

зменшення числа у кілька разів.

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

Відношення кратного порівняння.

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;

коментує виконувані дії;

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі

позначення (міліметр – мм, сантиметр – см,

Величини: довжина, маса, місткість, час.

дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина

– хв, година – год, доба, тиждень);

користується інструментами для вимірювання величин;

користується годинником і календарем для визначення часу та планування своєї

діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

оперує грошима в уявному процесі купівлі- продажу та в практичній діяльності,

використовує їх короткі позначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням

математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; знаходить значення числового виразу та

буквеного виразу із заданим значенням букви; встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії;

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками

Числові вирази. Буквені вирази.

Числові рівності. Числові нерівності

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

Геометричні фігури об’ємні та плоскі.

Прямокутник.

Квадрат.

Круг.

Коло.

креслить відрізки заданої довжини;

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

розрізняє круг і коло;

вимірює сторони геометричних фігур;

обчислює довжину ламаної, периметр многокутника

 

Математичні задачі і дослідження

розвязує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом; створює допоміжну модель задачі різними способами;

Прості та складені

сюжетні задачі, в тому числі геометричні,

компетентнісно-

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

створює математичну модель задачі; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі);

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

виконує елементарні дослідження

математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя

зорієнтовані.

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших

життєвих ситуаціях.

Виділення і

впорядкування даних за певною ознакою

Додаткові теми:

Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).

Таблиця Піфагора.

Подвійні числові нерівності. Рівняння з одним невідомим.

Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій

навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища).

«Магічні фігури». Математичні ребуси.

Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

 

 

 

 

 

 

3 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах тисячі; читає і записує числа, утворює числа різними способами;

визначає розрядний склад трицифрового числа; визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі нумерації чисел;

володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел;

обчислює усно зручним для себе способом;

володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000;

прогнозує результат додавання та віднімання,

перевіряє правильність обчислень;

розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення;

застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10;

володіє навичкою табличного множення і ділення; володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі;

виконує ділення з остачею;

розуміє, що остача має бути меншою за дільник; перевіряє правильність ділення з остачею; застосовує прийоми раціональних обчислень; прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане;

застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій;

розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого;

Нумерація чисел у межах тисячі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додавання і віднімання