“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Директор

Кисіль Т. В.

“   28        ”       серпня                       2020 р.

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради

(протокол  № 01 від 28.08.2020 р.).

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з        увагою       сприймає         усні           репліки співрозмовника, доречно реагує на них; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає      й    розуміє    коротке               монологічне висловлення;

Сприймання усної інформації.

відповідає       на     запитання      за  змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?); розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту)

почутого.

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає,      що     зацікавило                       в усному повідомленні;

Оцінювання усної інформації.

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей; вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури

спілкування.

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом зі береженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує        знайому       казку, короткий прослуханий      текст                      з опорою    на                        подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно               будує                          коротке                          зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком

(ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя   2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

Створення усних монологічних висловлень

переказує        знайому       казку, короткий прослуханий      текст                      з опорою    на                        подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно               будує                          коротке                          зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком

(ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі

слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

Формування     і    розвиток навички читання.

читає і називає нескладні за змістом і

формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розуміння фактичного змісту

невеликих за обсягом і нескладних текстів:

пояснює, яка подія відбулася, називає

персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на

ілюстрації, запитання вчителя;

Аналіз     та   інтерпретація змісту тексту.

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили;

Формування

рефлексивного досвіду за

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

змістом прочитаного.

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали,

енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок,

ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил збереження книжки та

гігієни читання (під керівництвом дорослого);

Робота з дитячою книжкою.

пояснює    свої   читацькі вподобання        (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних героїв

Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності:

–  твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки,

пісеньки та ін.),

–  доступні віку художні твори відомих

письменників України та

зарубіжжя на актуальні теми для дітей:

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

Формування і розвиток навички письма.

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

Створення власних письмових висловлень.

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих

медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає       про      свої важення від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

позначає мовні звуки буквами на письмі; правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

Позначення звуків буквами.

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

Вправляння у поділі слів на склади.

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

Дослідження ролі наголосу в словах.

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення

відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

Спостереження за

лексичним значенням

слів.

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який?яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у

кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке

складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується     правила вживання                           великої

літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

Дослідження і

конструювання речень.

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє      їх      межі         за графічними орієнтирами

Дослідження тексту.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки

співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

Сприймання усної інформації.

відповідає на запитання за змістом

прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює,

чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту)

почутого.

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

Оцінювання              усної інформації.

бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп

мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури

спілкування.

етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації

спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Створення усних

монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і

формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки; пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях; знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками,

тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту

(самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення                              текстів різних видів.

виділяє в структурі художнього і

нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події; визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини,

кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме

сподобалося / не сподобалося, що було цікаво/ нецікаво, що нового дізнався / дізналась),

підтверджує свої думки фактами з тексту;

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

Формування

рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає

співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння

дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем; здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо); аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в

навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних

елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої

Робота з різними джерелами і видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

книжки за вказаними елементами; розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні

книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що

сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності:

–  твори усної народної творчості, дитячий

фольклор;

–  твори відомих

письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

–  художня вітчизняна і зарубіжна література

сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші,

повісті-казки, комікси;

–  науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

–  дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття,

сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення

письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення; розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень; створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними

словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає й обговорює прості медіапродукти;

Робота з медіапродукцією

обговорює зміст і форму простих

медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms- повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з

апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

Дослідження звуко- буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й,

буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,

апострофом;

Користування правилами переносу слів.

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з

орієнтацією на першу літеру;

Користування алфавітом.

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів; пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами; доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворює словосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що

робить? що роблять? скільки?;

Дослідження лексичного значення слова.

Використання лексичного багатства української

мови у власному мовленні.

Дослідження ролі

іменників у мовленні і використання їх у

власних висловленнях.

Дослідження виражальних можливостей прикметників,

використання їх з метою увиразнення мовлення.

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

Дослідження числівників і використання їх у

мовленні.

Спостереження               за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та

неокличних речень;

використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками; розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

Дослідження і

конструювання речень.

Дослідження і складання текстів.

складає і записує невеликий текст (3-4

речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники,

контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів;

Удосконалення текстів

перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори

літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

–  науково-художні дитячі тексти;

–  дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та

ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих

медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

Робота з медіапродукцією

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження  від

прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

позначає мовні звуки буквами на письмі; правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

Позначення звуків буквами.

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

Вправляння у поділі слів на склади.

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

Дослідження ролі наголосу в словах.

має уявлення про номінативну функцію

слова;

співвідносить слово і зображення

відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням

слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і

видовими назвами;

Спостереження за

лексичним значенням

слів.

упізнає і розрізняє слова – назви предметів,

ознак, дій, чисел, службові слова (з

допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який?яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

Ознайомлення зі словами

– назвами предметів,

ознак, дій, чисел,

службовими словами.

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами

(велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке

складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується     правила   вживання                           великої

літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

Дослідження і

конструювання речень.

має уявлення про текст (практично відрізняє

його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє      їх      межі  за графічними орієнтирами

Дослідження тексту.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування; сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні);

добирає заголовки до частин прослуханого тексту; визначає тему і мету усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого з певною метою,

використовує її для створення власних висловлень; визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід; вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями; аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови;

висловлює власну думку про предмети, явища, події

Сприймання усної інформації. Робота         над                       розумінням діалогічного         й                   монологічного мовлення.

Сприймання      і                         розуміння навчальних інструкцій, настанов. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір   необхідної інформації з почутого.

Оцінювання усної інформації. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

Практичне                                оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання                              виражальних засобів мови

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма; дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних

можливостей, не спотворюючи форми букв та їх

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма:

безвідривне поєднання елементів

поєднань;

пише розбірливо;

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо;

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя;

висловлює своє ставлення до того, про що пише; складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел;

будує текст-міркування за зразком та поданим початком;

письмово переказує текст розповідного змісту; використовує у власних текстах виражальні засоби мови;

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики

букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

Дотримання культури оформлення письмових робіт.

Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти;

визначає мету простих медіаповідомлень;

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду;

виділяє цікаву для себе інформацію; намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах;

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь);

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє слова з апострофом, ᴖ    ᴖ        ᴖ

звуками [ґ], [дж], [дз], [дз’].

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

відтворює напам’ять український алфавіт розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

пояснює пряме і переносне значення слів; добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює

їх різні значення;

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті;

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові;

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; [3 МОВ 4.1]

правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1]

користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с); розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізняє власні і загальні іменники; записує власні іменники з великої букви; визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

доречно вживає іменники у власному мовленні;

розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками,

встановлює між ними граматичний зв’язок за

допомогою питань;

Дослідження фонетичних закономірностей української мови. Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Застосування алфавіту

Користування навчальними словниками

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників.

Змінювання іменників за числами. Вживання іменників у власних висловленнях.

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку

прикметників з іменниками.

змінює прикметники за родами і числами у  сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?;

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; правильно читає числові вирази;

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання;

розрізнює часові форми дієслів; змінює дієслова за часами; правильно записує не з дієсловами;

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; правильно інтонує і записує речення зі звертанням; використовує форми кличного відмінка під час звертань;

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка;

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні;

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань;

будує різні види простих речень;

визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку;

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти;

визначає тему і мету тексту;

добирає заголовок відповідно до теми тексту;

складає плану тексту;

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі;

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова [

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні

Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково- популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює

фольклорні і авторські твори;

співвідносить вивчені твори з відповідними

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття

інформації:

жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка);

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси; розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів;

називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання;

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси;

знаходить в них потрібну інформацію.

–    усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко- фантастичні, легенди, байки, пісні);

–    художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:

–    поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім’ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя);

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту.

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

Застосування різних видів читання: аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального

ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту;

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту;

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок;

розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні;

висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації; підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування,

найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації. Аналіз та інтерпретація почутого.

–  розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

–  розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні; Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

–  вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

–  висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього;

відповідає на запитання щодо прочитаного твору;

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів;

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; визначає у творах елементи розповіді, описи;

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково- художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

–  розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;

–  знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

–  самостійне визначення послідовності подій у творі;

–  самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;

–  користування планом для переказу прочитаного твору;

–  установлення причиново-наслідкових зв’язків;

–  формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису;

взаємозв’язок після аналізу твору; самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя;

самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково);

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні;

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору;

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично);

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань;

визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя;

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними;

самостійно ставить запитання до тексту; висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання);

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни;

визначає тему прочитаного тексту;

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту;

–  орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

–  формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

–  розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

2) дослідження засобів художньої виразності:

–  розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи,

з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

–  розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;

–  самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

–  використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

–  формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

3) дослідження жанрових особливостей:

– розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

–  розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань;

–  спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);

–  розвиток умінь правильно визначати і

називати головного персонажа твору,

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці);

висловлює особисте ставлення до прочитаного.

аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

4) діалогічна взаємодія з текстом:

– розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

–  розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору;

–  ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;

–  розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі. Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту.

–  орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково- художнього тексту;

–  формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм;

пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;

–  розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;

–  формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

–  розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в

науково-художньому тексті зацікавили

найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання;

самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій

Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику. Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки,

опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника,

читацький запит у бібліотеці;

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого);

висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку;

складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

заголовки розділів (наприклад, в повісті- казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки. Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін.

Навчання складати короткий відгук на

прочитану книжку за алгоритмом.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа; розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації;

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них;

формулює висновки за прочитаним, побаченим;

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір;

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту.

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія); аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети); практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором; виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог;

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане.

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування

якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до

відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств; Інтерпретація ілюстрацій до текстів;

придумування словесних картин; аналіз тексту (абзацу) з метою

його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору

учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

·      використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;

·      засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

·      гордість за Україну, її мову та культуру;

·      розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;

·      готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентність

Уміння:

·      розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

·      готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

·      описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

·      інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5

Інформаційно- цифрова компетентність

Уміння:

·      вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;

·      створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;

·      спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

·      застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань. Ставлення:

·      готовність дотримуватись мережевого етикету.

6

Уміння вчитися упродовж життя

Уміння:

·      самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;

·      організовувати свій час і навчальний простір;

·      оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення:

·      впевненість у спілкуванні іноземною мовою;

·      подолання власних мовних бар’єрів;

·      наполегливість;

·      внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

·      ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

·      дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;

·      комунікабельність та ініціативність;

·      креативність.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

·      формулювати власну позицію;

·      співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

·      толерантність у спілкуванні з іншими.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

·      висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

·      усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;

·      повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

·      пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення:

·      сприймання природи як цілісної системи;

·      готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

·      відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

Тема

Змістова лінія

Екологічна безпека та сталий розвиток

Громадянська відповідальність

Здоров’я і безпека

Підприємливість та фінансова грамотність

Я, моя родина і друзі

Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про

свої обов’язки.

Виявляє відповідальне ставлення до власного

здоров’я.

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні

робочого дня.

Оцінює власні

вчинки та вчинки інших людей.

Вибудовує товариські стосунки з

оточуючими людьми.

Відпочинок і дозвілля

Розуміє необхідність приведення в порядок місця

відпочинку.

Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду

відпочинку.

Розуміє базові правила безпечної поведінки.

Природа та навколишнє середовище

Цінує та бережливо ставиться до природи.

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження

природи.

Людина

Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє

середовище.

Виявляє толерантне ставлення до людей.

Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на

здоров’я людини.

Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму

та фізичного навантаження.

Помешкання

Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному

помешканні.

Харчування

Розрізняє здорову та шкідливу їжу.

Складає просте

меню з корисних продуктів.

Раціонально розподіляє кошти

під час покупки.

Подорож

Виявляє ціннісне ставлення до

природи під час подорожі.

Обирає безпечний шлях пересування.

Обирає оптимальний вид транспорту.

Свята й традиції

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у

межах бюджету.

Школа та шкільне життя

Використовує модель поведінки, яка не

суперечить правилам

шкільного життя.

Комунікативні види

Комунікативні уміння

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти:

вивчення, викладання, оцінювання

1-2 класи

3 класи

Pre A1

A1

Рецептивні

Сприймання на слух

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.

Розпізнає знайомі слова

повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміє конкретну інформацію (наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Зорове сприймання

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Розуміє дуже короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби.

Інтеракцій

ні

Усна взаємодія

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Взаємодіє у простий спосіб, але комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі, перефразування та доповнення.

Комунікати вні види мовленнєво

Комунікативні уміння

Рівень та дескриптори володіння іноземною мовою на кінець 2-го класу

Pre A1

Рецептивні

Сприймання на слух

В цілому

Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.

Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Розуміння розмови між іншими людьми

Дескриптори відсутні

Слухання наживо

Дескриптори відсутні

Слухання оголошень та інструкцій

Розуміє короткі прості інструкції до дій як, наприклад, «Зупинись», «Закрий двері» тощо, які промовляються повільно, адресуються персонально, супроводжуються малюнками або жестами та за потреби повторюються.

Слухання радіо та аудіозаписів

Розпізнає вже знайомі слова, імена та числа у простих, коротких записаних текстах, що промовляються дуже повільно та чітко.

Аудіо-візуальне сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи)

Дескриптори відсутні

Рецептивні

Зорове сприймання

В цілому

Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.

Читання кореспонденції

Розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його/її запросили, а також інформацію про день, час та місце події.

Розпізнає інформацію про час та місце у дуже простих записках та текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Повернусь о четвертій»), якщо в них немає абревіатур.

Читання для орієнтування

Розуміє прості знаки, що зустрічаються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Їдальня» тощо).

Знаходить інформацію про місце знаходження, час та ціни на афішах, флаєрах та об’явах..

Читання для отримання інформації та аргументування

Розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика.

Читання інструкцій

Розуміє дуже короткі прості інструкції, що вживаються у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями.

Читання для задоволення

Дескриптори відсутні

Інтеракційні

Усна взаємодія

В цілому

Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.

Бесіда, дискусія та розуміння співрозмовника

Розуміє прості запитання, що стосуються його/її безпосередньо, наприклад про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно.

Розуміє просту особисту інформацію (наприклад,

ім’я, вік, місце проживання, країна походження), коли люди представляють себе, за умови, якщо вони говорять чітко та повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто, хоча, можливо, питання необхідно буде повторити.

Розуміє певну кількість знайомих слів і вітань та вирізняє ключову інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що мовлення дуже повільне, та за необхідності повторюється.

Розуміє та використовує деякі базові, формульні вирази, на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу»,

«Дякую».

Розпізнає прості вітання.

Вітається, називає своє ім’я, прощається.

Цілеспрямована співпраця

Дескриптори відсутні

Отримання товарів та послуг

Здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів.

Обмін інформацією

Називає своє ім’я та запитує інших про ім’я.

Вживає та розуміє прості числа у щоденному спілкуванні.

Запитує про день, час дня та дату, та може їх назвати.

Запитує про дату народження та може назвати свою.

Запитує про номер телефона та може назвати свій.

Запитує про вік людини та може назвати свій.

Ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1-2 слів.

Інтеракційні

Писемна взаємодія

В цілому

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкетах або записці, використовуючи словник.

Листування

Пише, користуючись словником, короткі фрази та речення, надаючи базову персональну інформацію.

Записки, повідомлення, бланки

Заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональну інформацією: ім’я, адреса, національність.

Онлайн взаємодія

В цілому

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Онлайн спілкування та дискусія

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Цілеспрямована онлайн співпраця

Робить вибір із спадного меню під час простого замовлення онлайн (наприклад, продукт, розмір, колір) або заповнення анкети (наприклад, особисті дані) за умови наявності візуальної опори.

Продуктивні

Усне продукування

В цілому

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина).

Тривалий монолог: опис власного досвіду

Описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки.

Виражає свої почуття, вживаючи прості слова (наприклад, «щасливий», «стомлений» тощо), супроводжуючи їх невербально.

Тривалий монолог: надання інформації

Дескриптори відсутні

Тривалий монолог: обґрунтування власної думки

Дескриптори відсутні

Виступ перед аудиторією

Дескриптори відсутні

Писемне

продукування

В цілому

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Творче письмо

Дескриптори відсутні

Доповіді

Дескриптори відсутні

Уміння

Клас

1

2

3

Сприймання на слух (Аудіювання)

Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)

1 хв

1-1,5 хв

1,5-2 хв

Зорове сприймання (Читання)

Обсяг одного тексту в словах (у межах)

20-50

50-80

80-100

Усна взаємодія (Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)

1-3

3

4

Усне продукування (Монолог)

Обсяг висловлення у реченнях (у межах)

1-3

3-4

4-5

Писемне продукування (Письмо)

Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)

5-10

10-25

25-40

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

·      привітатися

·      попрощатися

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити запитання і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·      розуміти прості інформаційні знаки

·      вітати зі святом

·      виражати настрій

Дозвілля

кольори іграшки дії

дні тижня

Природа

домашні улюбленці

Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят вітання

Харчування

просте меню

Школа

шкільне приладдя

шкільні меблі

Категорія

Структура

Clause

‘have’ in the present tense

‘be’ in the present tense

Determiner

‘this is’ for an introduction

‘a/an’ with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’ ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Modality

‘can’ for ability

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

‘be’ + adjective (size, colour, emotional state)

Pronoun

personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb

Imperatives

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа до 20

·      привітатися

·      попрощатися

вік молодших членів родини і друзів

щоденні справи

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось;

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити запитання і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди

·      розуміти прості інформаційні знаки

·      вітати зі святом

·      виражати настрій

Відпочинок і дозвілля

прогулянка

хобі

Природа

пори року

дикі та свійські тварини

Людина

частини тіла

предмети одягу

Свята та традиції

день народження час (години)

святкове меню

Харчування

фрукти овочі напої

ціна

Школа

моя класна кімната

Категорія

Структура

Clause

agreement between nouns and verb ‘be’

Conjunction

‘and’ to link nouns and noun phrases

basic ‘but’ to link clauses and sentences

Determiner

‘this’/’these’ and ‘that’/’those’ as determiners (general) ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

‘the’ for specific examples and back reference

Noun

regular nouns – singular and plural

Phrase

‘be’ + adjective

‘it’ + ‘be’

Preposition

basic prepositions of place and movement

basic time expressions with ‘o’clock’

Pronoun

wh-questions

Verb

‘have got’ in the present tense imperatives

negative imperatives

present simple for opinions, likes and dislikes present continuous for time of speaking

tag responses (short answers to present simple yes/no questions)

Тематика ситуативного

спілкування

Мовний інвентар –

лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини числа до 100

вік старших членів родини

місце проживання щоденні обов’язки

·      привітатися

·      попрощатися

·      вибачитися

·      подякувати

·      представити себе/когось;

·      називати/описувати когось/щось

·      ставити     запитання     і відповідати на них

·      розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/кома нди

·      вітати зі свято

·      виражати настрій

·      висловлювати уподобання

·      розуміти    інформаційні вказівники

Відпочинок і дозвілля

захоплення

розваги

Людина

зовнішність людини

професії

Помешкання

дім квартира моя кімната

умеблювання

Харчування

посуд

назви продуктів

Природа та навколишнє

середовище України та країн виучуваної мови

погода та вибір одягу природні явища

Свята та традиції України та країн виучуваної мови

місяці

місце, дата, час проведення свята, події

Школа

навчальні предмети розклад

улюблений предмет

Категорія

Структура

Clause

there is(n’t)/are(n’t)

Conjunction

basic connectors ‘but/and/or’

Determiner

‘a/an’ with jobs

‘some’ and ‘any’ in questions and negative statements ‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Noun

irregular nouns – plural

‘ ‘s’ for possession

Preposition

basic prepositions of place and direction

Pronoun

object personal pronoun

Verb

present simple for daily routines, facts and states regular/irregular past simple for finished time

was/were with complement

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами; визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

Числа 1 – 10. Число 0. Десяток.

Числа 11 – 100.

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання; володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

Арифметичні дії

додавання і віднімання. Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

встановлює взаємозв’язок між діями додавання

Взаємозв’язок між

і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і

знаходить його значення;

додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м);

маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

Величини: довжина, маса, місткість, час.

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.)

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і

різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності

між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і

нерівності.

Геометричні фігури

розпізнає геометричні фігури за істотними

ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та

зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник,

чотирикутник, квадрат,

круг. Точка, пряма,

промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус,

піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно- зорієнтовані задачі.

виконує елементарні дослідження

математичних закономірностей з допомогою вчителя

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і

впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання. Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць. Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника. Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням. Лінійні діаграми, таблиці.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа; подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

володіє навичками додавання і віднімання

Нумерація чисел першої сотні

Додавання і віднімання

чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом; прогнозує результат додавання та віднімання; перевіряє правильність обчислень;

чисел у межах 100.

визначає невідомий компонент дії віднімання і

знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

розуміє сутність дій множення і ділення; використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

Арифметичні дії

множення і ділення. Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між

множенням і діленням.

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з

числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

Переставний закон множення.

Особливі випадки

множення і ділення.